top of page
Фото автораYuliiaShapochka

Договори оренди: битва століття між орендарями та орендодавцями

Оновлено: 28 лист.




Роздуми, що навіяні проектом договору оренди, який вчора ми отримали для аналізу та внесення змін.


Орендарі й орендодавці — це як два герої різних фільмів: один мріє про затишок і свободу, інший — про повний контроль і незламну дисципліну. Кожен із них приходить до договору оренди, тримаючи в руках свій меч (або пачку вимог). У цій епічній битві гнучкість протистоїть сталевій волі, а здоровий глузд часто здає позиції перед хитромудрими умовами.


Давайте максималізуємо цю драму, щоб зрозуміти поведінку і мотиви обох сторін.


Орендодавець: Господар свого царства

Орендодавець — це той, хто сидить на троні свого приміщення, тримаючи в одній руці сувій із правилами, а в іншій — калькулятор для підрахунку доходів.

Його головні вимоги:

- Плати або зникай! "Щомісяця ти маєш приносити свою данину в мої володіння. Спізнився на день? Штраф у триразовому розмірі! Спізнився на тиждень? Вітаю, ти тепер живеш у коробці під мостом і навіть твої правнуки зобов’язані виплачувати мені штрафні санкції!"

- Не торкайся нічого, бо все зламаєш. "Хочу, щоб все залишалося як у музеї. Ні цвяха, ні полички! Якщо вирішиш змінити розташування меблів — потрібен дозвіл Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. А якщо раптом зламається кран, це точно твоя вина."

- Тут вам не веселощі. "Жодних вечірок, музики чи навіть сміху після 20:00. Моє приміщення — це не дискотека, а храм тиші й спокою! І щоб лишніх відвідувачів не було, а хто приходить, то щоб отримували мій дозвіл і ходили на шпиньках"

- Мінімум 100 років оренди. "Ти підписуєш цей договір, як шлюбний контракт: на все життя. Якщо хочеш з'їхати раніше, залишаєш мені і квартиру, і душу. А якщо недай Бог, твоя компанія збанкротує, то я кошти не тільки з власників компанії заберу, а й з їх родичів"


Орендар: борець за свободу і знижки

Орендар — це той, хто приходить у битву з головним гаслом: "Мені тут подобається, але правила — ні!"

Ось його вимоги:

1. Зробіть знижку. "Чому я маю платити, якщо ці стіни нічого не роблять? До того ж, у фоє пахне пиріжками, а це явно обмежує мій комфорт."

2. Я хочу робити що завгодно, де завгодно. "Хочу перефарбувати стіни в рожевий, розмістити батут на балконі, а ще відкрити кав’ярню у підвалі. Це ж моя територія на час оренди, чи не так?"

3. Ремонти? Це точно не про мене. "Якщо щось ламається, це, звісно, ваша відповідальність. Навіть якщо я випадково влаштував пожежу під час приготування барбекю на кухні."

4. Можна з’їхати хоч завтра? "Я хочу бути вільним, як вітер. Не хочу жодних штрафів чи зобов'язань. Якщо з’явиться кращий варіант, я швидко зберу речі і піду".

Коли ці два світи зіштовхуються, починається справжній "караван суперечок".

• Орендодавець вимагає: "Плати повну суму!", а орендар відповідає: "Я зараз у відрядженні, давайте за цей місяць половинку".

• Орендодавець каже: "Не міняй нічого!", а орендар вже запустив бригаду будівельників і встановив джакузі.

• Орендар благає: "Давайте без штрафів за дострокове розірвання!", але орендодавець наполягає: "Спочатку сплати за п’ять років вперед!"

Як досягти миру?

- Юристи як дипломати. Залучайте адвокатів, які можуть переконати обидві сторони, що ніхто не «госпожа» і не «раб».

- Гумор і гнучкість. Додайте пункт у договір: "Обидві сторони повинні раз на рік сходити на каву чи в баню, щоб розслабитися і не сваритися."

- Типові договори від нейтральної сторони, які влаштують обох.

- Спільна відповідальність. Якщо орендар вирішив побудувати басейн у офісі, орендодавець має право ним користуватися.


Не забувайте, що Орендар і орендодавець — це дві сторони одного економічного механізму, взаємозалежність яких є ключовою для успішного функціонування орендних відносин. Як у будь-якому партнерстві, їхні інтереси можуть бути різними, але вони невіддільні одне від одного.

Орендодавець залежить від орендаря, оскільки саме він забезпечує стабільний дохід від здачі приміщення. Без орендарів будинки та офіси стояли б порожніми, завдаючи збитків власнику через витрати на утримання, податки та зниження ринкової вартості. Крім того, довгострокові орендарі створюють стабільність і репутацію для об'єкта нерухомості, що може сприяти залученню нових клієнтів.

Орендар, у свою чергу, залежить від орендодавця, оскільки саме він надає ресурс, без якого неможливо реалізувати особисті або бізнес-плани. Без підтримки орендодавця, готового забезпечити прийнятні умови, орендар ризикує втратити місце проживання чи бізнес-приміщення. Надійність і готовність орендодавця підтримувати об'єкт у хорошому стані безпосередньо впливає на комфорт і продуктивність орендаря.

Таким чином, один забезпечує ресурс, а інший наповнює його сенсом, використовуючи простір для реалізації своїх цілей. Баланс у цих відносинах будується на довірі, взаємній вигоді та готовності до компромісів, що є основою успішного співіснування на орендному ринку.


Договори оренди — це дійсно поле битви, де кожен намагається перетягнути ковдру на себе. Але навіть у найзапекліших суперечках головне пам'ятати: хороші домовленості — це ті, які закріплені спільним бажанням зберегти мир і гумор. Тож нехай ця боротьба завжди завершується компромісом, а не зламаними мечами, договорами чи меблями.

0 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page